ЗДО "Ромашка" Глевахівської селищної ради Київської області

Медичне обслуговування дітей
в закладі здійснюється
медичною сестрою
КУЛІШОВОЮ
ОКСАНОЮ МИХАЙЛІВНОЮ

Представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготовані відеоролики під назвою
«ЗАХИЩАЙ СВОЇХ»,
що спрямовані на популяризацію щеплень в Україні

"ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ТРИВАЛИХ ВІДКЛЮЧЕНЬ
СВІТЛА, ГАЗУ ТА ВОДИ"
(говоримо про важливе)

МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДІТЕЙ В ЗДО
Медичне забезпечення вихованців закладів дошкільної освіти
здійснює середній медичний персонал, що складається в штаті ЗДО,
який поряд з адміністрацією установи несе відповідальність за здоров'я, фізичний розвиток дітей, проведення лікувально-профілактичних заходів, дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня і якості харчування.
Щоденна робота з підтримки здоров'я дітей в ЗДО складається з періодичного особистого контролю за санітарно-протиепідемічним режимом, огляду всіх дітей, розподіл дітей за групами з призначенням їм режиму дня з урахуванням віку і здоров'я, своєчасного проведення профілактичних щеплень, контролю харчування зі складанням та впровадженням 10-денного меню, індивідуального для різних груп дітей з урахуванням здоров'я і віку, ведення освітніх програм для батьків.

ПРИМІТКА:
• медична допомога дошкільникам безпосередньо в освітній установі здійснюється середнім медичним персоналом,
які мають спеціальну підготовку з організації профілактичної та оздоровчої роботи.
• диспансерне спостереження за дітьми, що мають хронічні захворювання, здійснюється лікувально-профілактичним закладом.
• медичне забезпечення дітей здійснюється за діючими нормативними документами.
• медичні працівники спільно з педагогічним колективом беруть безпосередню участь у заходах з охорони здоров'я дітей.
• медичні працівники відповідають за медичним забезпеченням дітей в організованих колективах,
можуть залучатися до участі у проведенні літньої оздоровчої компанії,
в т. ч. з виїздом у заміські установи.

УПРОВАДЖЕННЯ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ
ТА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО РЕЖИМУ ВДОМА
Вступ до дошкільного закладу, як правило,
супроводжується психологічним дискомфортом для малюка.
Це пов'язано не тільки із зміною добре знайомого родинного оточення на незвичне, а й з необхідністю звикати до нового розпорядку дня.
Аби уникнути зайвих стресів у дитини та пом'якшити процес адаптації, батькам слід заздалегідь готувати дитину
до відвідування дошкільного закладу.

НАСТАНОВИ ЩОДО РОЗПОРЯДКУ ДНЯ:
З метою пом'якшення процесу адаптації дитини до умов
ЗДО батькам слід максимально наблизити розпоря­док дня вдома
до розпорядку дня у дошкільному закладі.
Під розпо­рядком дня розуміємо раціональний розподіл часу
протягом доби на сон та неспання.
Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку.
Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання.
Для дітей ві­ком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.
Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ.
Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні віку дитини.

Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:
- дисциплінувати
(сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);
- зміцнювати здоров'я;
- формувати культурно-гігієнічні навички;
- формувати навички здорового способу життя.
Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід врахувати таке:
- при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;
- призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;
- дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним,
не можна порушувати складений розклад;
- до правильного розпорядку дня слід обов'язково включити
дотримання санітарно-гігієнічного режиму;
- необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, вози­ти візочки, іграшкові автомобілі тощо.

ПРОФІЛАКТИКА ГРВІ У ДІТЕЙ1. Вакцинація проти грипу.
2. Повноцінне харчування із включенням у раціон
достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.
3. Поступове загартування з використанням фізичних вправ
і водних процедур.
4. Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів - часнику і цибулі.
5. Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним
з важливих способів профілактики ГРВІ.
Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу - при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу - при вологості повітря
від 30% до 80%.
6. Проведення перед осінньо-зимовим сезоном
загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами (ехінацея, елеутерокок тощо) і полівітамінами.

ПРАЦЮЄМО НА КАРАНТИНІ
МИТТЯ РУК – ВАЖЛИВИЙ СПОСІБ
ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються,
чому це так важливо робити. Післі пересаджування квітів, малювання,
ігор з піском тощо ні в кого не виникає сумнівів,
що видимий бруд потрібно змити. Утім, коли руки здаються чистими,
на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми.
Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громадянському транспорті, рукостисканнями тощо.
До речі, рушники вдома також не такі чисті, як ми вважаємо.
Коліформи, кишкова паличка та сальмонела можуть вижити навіть на випраних та висушених рушниках.

Чим та коли саме мити руки?
Під час миття рук милом утворюється мильна піна -
це повітряні бульбашки, які оточені молекулами мила.
Саме вони й очищають від хвороботворних мікроорганізмів.
Мити руки потрібно :
- після того, як ви прийшли з вулиці;
- після контакту з хворими чи їхніми речами;
- після відвідування туалетної кімнати; - після того, як виносили сміття;
- після прибирання в кімнаті, чищення взуття;
- після контакту з тваринами;
- перед та після медичних процедур (зміна пов'язки, оброблення рани);
- після того, як ви покашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;
- після порізів, мікротравм; - після контакту з грішми;
- перед прийманням їжі; - перед, під час та після приготування їжі.
Рекомендації щодо миття рук.
- намочіть руки водою;
- використовуючи тверде або рідке мило, намильте руки так, аби утворилася рясна піна;
- розподіліть мильну піну на зовнішній бік долонь,
між пальцями, під нігтями та на зап'ястя;
- змийте мильну піну великою кількістю води,
не торкайтеся при цьому раковини;
- закрийте кран за допомогою рушника або серветки,
якщо ви миєте руки в громадському туалеті.
- насухо витріть руки чистим рушником.
У громадських туалетах не бажано використовувати електричні сушарки. адже в них скупчуються бактерії;
- удома якомога частіше змінюйте рушник для рук.
Він завжди має бути чистим та сухим. Уразі захворювання когось із членів сім,ї виділіть йому окремий рушник;
- на виході з громадського туалету відчиняйте і зачиняйте двері, тримаючись за ручку через серветку, а не голою рукою;
- застосовуйте антисептик для рук,
якщо не маєте змоги помити руки водою з милом;
- не використовуйте для миття рук бактерицидне мило.
Адже воно вбиває не лише хвороботворні мікроби, а й корисні.
Промивайте бактерицидним милом лише пошкодження на шкірі, зокрема подряпини, садна, тріщини, порізи тощо;
- не користуйтеся милом із домішками, якщо у вас є алергійні реакції або дуже ніжна шкіра. Ліпше мийте руки дитячим милом;
- пам'ятайте, що миття рук має тривати не менше однієї хвилини.