ЗДО "Ромашка" Глевахівської селищної ради Київської області

"Музика неодмінно потрібна для розвитку людини.
Вона не є предметом розкоші, без якого можна обійтися.
Музика - могутнє джерело душевного збагачення, і завданя педагога - відкрити його усім людям".
Золтан Кодай

За організацію музично-естетичного виховання в групах старшого дошкільного віку відповідає
керівник музичний
ЯРОШЕНКО ІННА ВІКТОРІВНА

РОБОТА З МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДІ
Вплив музики на емоційний, творчий, психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка
шквал почуттів і переживань.
Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової,жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.
Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано.
Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер.
Педагогічний процес з музичного виховання в нашому закладі зорієнтований на виховання в дітей художніх потреб, інтересу до прекрасного в природі, в найближчому оточенні, у повсякденному побуті, що викликає у дітей різного віку емоційні відчуття.
Музика є обов'язковою під час проведення розваг, спортивних свят, ранкової гімнастики тощо.
Музичний розвиток, виховання здійснюється за розділами: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, танці.
У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів. У результаті ознайомлення дітей зі світом краси й гармонії, світом мистецтва пробуджується їх бажання займатися різними видами художньо-естетичної діяльності.
Робота з музичного виховання в нашому садочку розпочинається ще у ранньому віці. На всіх етапах шляху тривалістю в шість років дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, грати на музичних інструментах, виконувати ролі у театралізованих виставах. В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’ять, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Йде постійна робота над дикцією.
Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції, запрошувати на танець один одного і проводжати після танцю.
Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава, - надалі вона почувається впевнено в будь-якій ситуації.
Також прищеплюємо любов до класичної музики, розширюємо кругозір.
При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага - це вже підготовка до школи та подальшого життя.
Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.
Музика – є одним із засобів виховання, але коли вона усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти.
Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини. Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення.
Тому на музичних заняттях ми ретельно відбираємо музичний матеріал.
Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний,
тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час.
На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому. Під час святкових ранків ми часто показуємо музичні казки, адже вони користуються у дітей незмінною любов’ю.
Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.
Навчаючи співу, ми враховуємо фізіологічні особливості дитини, методику роботи над диханням, темпом, дикцією. Пісенний і танцювальний репертуар підбирається відповідно до вікової групи.
Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися.
Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.
Музичне виховання органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності як слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи та гру на дитячих інструментах.
Для цього у музичній залі є весь необхідний матеріал.

ВИЯВЛЕННЯ МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Серед різноманітних людських дарувань музичні здібності прийнято вважати найбільш вивченими як теоретично,
так і щодо досвіду їх діагностики.
Наявність особливих даних для занять музикою визнавалося завжди.
Тому задовго до народження наукової експериментальної психології практика діагностики музичних здібностей вже мала свої традиції.
Широке поширення в ній набуло положення про вирішальну роль музичного слуху і почуття ритму, а також музичної пам'яті для успіхів у музичній діяльності. Визнання людини здібною або нездібною цілком залежало від наявності або відсутності цих якостей.
Проте музичні здібності у всіх дітей виявляються по-різному.
У когось вже на першому році життя всі три основні здібності виявляються досить яскраво, розвиваються швидко і легко.
Це свідчить про музичність дітей.
В інших - здібності виявляються пізніше, розвиваються важче.
Найбільш складно розвиваються у дітей музично-слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосом, ніби інтонуючи її,
або підбирати її по слуху на музичному інструменті.
У більшості дошкільнят ця здатність розвивається лише до п'яти років.
Але відсутність раннього прояву здібностей не є показником слабкості або тим більше відсутності здібностей (Б. М. Тєплов).
Велике значення має те оточення, в якому росте дитина
(особливо в перші роки життя).
Ранній прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують достатньо багаті музичні враження.
Всі три основні музичні здібності тісно взаємопов'язані.
Так, обидва компоненти музичного слуху (емоційний і слуховий) можуть виявлятися у різних людей в різних якостях.
В одних спостерігається яскравість емоційних вражень при сприйнятті музики і відносна складність відтворення мелодії голосом. Інші, володіючи хорошими музично-слуховими уявленнями (навіть абсолютним слухом) і легко відтворюючи мелодію, емоційно менш чуйні на музику.
Але тісний зв'язок емоцій, слуху і почуття ритму виявляється при аналізі змісту кожної здібності: ладове почуття пов'язане з емоційним сприйняттям звуковисотного (і ритмічного) руху, в основі музичного ритму лежить сприйняття і відтворення емоційної виразності музики тощо.
Тому, якщо та чи інша здібність відстає в розвитку, це може послужити причиною млявого розвитку інших, так як музичні здібності не існують незалежно одна від одної. Важливо вчасно усунути це гальмо шляхом продуманої і досконалої педагогічної роботи (Б. М. Тєплов).
Визнаючи динамічність, развиненість музичних здібностей, безглуздо проводити будь-які разові випробування і на підставі їх результатів пророкувати музичне майбутнє дитини.
Потрібні постійні спостереження за дітьми з проведенням діагностичних зрізів розвитку. Діагностика музичних здібностей, що проводиться один-два рази на рік, дозволяє судити про якісний своєрідність розвитку кожної дитини і відповідно коригувати зміст занять.
Планування та облік роботи з музичного виховання,
як правило, включає в себе лише контроль за надбані дітьми програмовими уміннями й навичками.
Для того щоб навчання мало розвивальний характер, важливо контролювати не тільки розвиток навичок і вмінь, але і в першу чергу музичних здібностей дітей.
Навички та вміння іноді виступають показниками розвитку тієї чи іншої здібності, наприклад, оволодіння чистотою інтонування у співі є показником розвиненості здатності музично-слухових уявлень.
Але ця здатність може виявлятися не тільки у співі, а й у грі на музичних інструментах по слуху.Тому, якщо дитина не може заспівати, але може підібрати мелодію на інструменті, це також свідчить про наявність у неї музично-слухових уявлень, але, водночас, і про відсутність скоординованості слуху та голосу.
Як уже підкреслювалося вище, не завжди показниками розвиненості здібностей є набуті навички та вміння.
Так, здатність емоційної чуйності на музику (центр музичності) не може бути зафіксована в навичках і уміннях. Потрібні спеціальні показники, які дозволяють судити про її розвиток у дитини.
Діагностика здатності почуття ритму також не може бути прирівняна до оволодіння дітьми руховими навичками і вміннями.
Необхідні показники, що включають емоційність, виразність рухів та їх відповідність ритму музики.
Гра на музичних інструментах може бути показником розвиненості музично-слухових уявлень (і почуття ритму), тільки якщо мелодія підбирається по слуху, але не може відтворюватися за показом або із застосуванням колірних та інших позначень.
Діагностика музичних здібностей відрізняється тим,
які здібності в структурі музикальності вважаються основними.
У теорії та практиці музичного виховання прийнята діагностика,
заснована на виявленні трьох основних музичних здібностей - ладового почуття, музично-слухових уявлень і почуття ритму.
Емоційна чуйність на музику (центр музичності) найбільшою мірою проявляється в першій і третій здібностях.
Виходячи з цієї структури музичності
важливо визначити показники розвиненості кожної музичної здібності згідно з віковими можливостями дітей.